Свої творчі пошуки Панас Рудченко почав із поезії: у 1872-му дебютував з віршем «Україні» у львівському журналі «Правда».

Молодий Панас Мирний надихався Тарасом Шевченком, знав майже всі його поезії напам’ять. Свій перший вірш українською «Мучить, давить моє серце...» Мирний написав до третіх роковин смерті класика.

У першій половині 1895 року Мирний заходився перекладати Шекспірового «Короля Ліра». «...Як не лицюй Шекспіра, а він на нашій мові якось чудно бринить, ні живої речі, ні тим більше живих людей. Думаю, від того, що Шекспір малює ніколи не бувалий у нас побут…» — писав про складнощі роботи літератор.

У 1906-му Панас Мирний долучився до створення у Полтаві видавництва «Український учитель». Воно друкувало загальноосвітні книги та журнал «Світло», що містив педагогічно-методичні статті, матеріали на тему дошкільного виховання, шкільної та позашкільної освіти.

З 1875-го Панас Мирний належав до полтавської громади «Унія». Члени організації розповсюджували заборонену українську літературу серед народу. За участь в «Унії» російська влада затримала й обшукала письменника.

Після смерті Івана Карпенка-Карого Панас Мирний став одним з ініціаторів фонду імені Карпенка-Карого, який нагороджував преміями найкращих драматичних акторів. Коли помер безпосередній засновник фонду, Микола Дмитрієв, письменник узяв на себе організацією благодійного проєкту.

Панас Мирний долучився до комісії, що готувала проєкт пам’ятника Івану Котляревському. Крім того, письменник відстоював краще місце для монумента. Врешті пам’ятник зачинателеві нової української літератури відкрили в останній день серпня 1903-го.

Усі відповіді правильні! Після 1905 року Панас Мирний виступав із промовами, у яких закликав єднатися та боротися за рівноправність жінок. Пізніше долучився до створення в Полтаві демократичної організації «Спілка рівноправності жінок». А також поширював феміністичні ідеї у своїх творах. Докторка філософії

Каріне Хачатурян у своїй статті пише: «Жіночі образи письменника є унікальним художнім доробком. Це стало можливим в результаті зосередженого вивчення полярної, несподіваної, ірраціональної жіночої особистості».

У 1914-му російська влада заборонила вшановувати пам’ять Тараса Шевченка. Тоді Панас Мирний публічно висловив протест і невдоволення політикою уряду. Через це з 1915 року поліція почала переслідувати письменника як «політично підозрілу особу». Рудченко був змушений переховуватися.

За життя Панас Мирний написав понад 700 оригінальних і перекладних поезій, 9 драм, 70 великих і малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — загалом понад тисячу творів!