Родина Івана Котляревського була дуже незначних достатків, хоч батько обіймав посаду, представники якої за тих часів вважалися заможними. Літературознавець Олександр Терещенко так характеризує умови раннього дитинства майбутнього письменника: «Нерідко доводилось йому вдовольнитися одним шматком хліба й ходити босим; але жива й весела вдача допомагала йому переносити домашні нестатки. З дитячих років виявилась у нього охота до читання і старанність у заняттях».

У Полтавській духовній семінарії Іван Котляревський виявив інтерес до гуманітарних дисциплін. Він легко опанував французьку, німецьку, грецьку і латинську мови, прочитав багато творів Вергілія, Горація, Овідія та охоче перекладав їх українською мовою.

Іван Котляревський працював домашнім учителем у поміщицьких родинах. За тих часів це було нелегкою роботою, адже, крім виконання вчительських обовʼязків, доводилося доглядати за садом і виконувати господарські доручення.

Іван Котляревський почав службу як кадет, опісля став штабс-капітаном — ранг нижче капітана. Крім того, під час служби одержав різні нагороди, зокрема орден Анни 3-го ступеня.

У 1810 році Іван Котляревський почав працювати на посаді наглядача в полтавському Будинку для виховання дітей бідних дворян. Тут навчалися діти дворян і різночинців. Письменник переймався вихованцями, тож збудував лікарню, аби поліпшити умови в освітньому закладі.

У 1819-му для Полтавського театру Іван Котляревський написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».

У полтавській масонській ложі «Любов до істини» Іван Котляревський був вітією, тобто промовцем. Крім того, письменник одночасно приєднався до Біблей­ського товариства, де був бібліотекарем.

Усі відповіді правильні! Іван Котляревський — автор відомих українських пісень, як-от «Віє вітер, віє буйний», «Ой під вишнею, під черешнею», «Сонце низенько, вечір близенько».

У 1834 році американська письменниця Тереза Робінсон написала велику наукову роботу «Історичний огляд словʼянських літератур і мов», де згадала про Івана Котляревського.

Примірник «Енеїди» у своїй колекції мав Наполеон І Бонапарт — французький полководець та державний діяч.