«Вони вразили світ»: що ти знаєш про нещодавні здобутки українських науковців?
Почнемо з учня Малої академії наук Ігоря Клименка. У 2022 році він став найкращим студентом світу за версією Global Student Prize завдяки своєму винаходу. Знаєш, який пристрій він розробив?
Ігор Клименко винайшов саме дрон-міношукач. Ідея проєкту «Quadcopter Mines Detector» виникла у хлопця як відповідь на війну, що росія розв’язала в Україні у 2014 році. Торік журі конкурсу Global Student Prize визнало, що здобутки Ігоря мають найбільш реальний вплив на навчання, життя однолітків і на суспільство загалом. Тож йому присудили звання найкращого студента року з винагородою $100 000.
Того ж 2022 року, тільки на Міжнародному змаганні винаходів та інновацій в Канаді, юна українська винахідниця з МАН Діана Богатир отримала золоту медаль і спецприз. Здогадаєшся, за що?
Діана Богатир розробила пристрій, що дезінфікує ультрафіолетом. Робота над проєктом «UV Cleaner» стартувала на початку пандемії, а в серпні 2022 року дівчина отримала за нього золото та спецприз від Organization for Creativity, Innovation, and Invention Promotion на Міжнародному змаганні винаходів та інновацій в Канаді.
Ще одна МАНівка — Анастасія Куруленко — цьогоріч представила свій проєкт на Міжнародному фестивалі «I-FEST» у Тунісі та виборола бронзу. Як гадаєш, що вона дослідила?
Анастасія Куруленко досліджувала ризики розвитку серцево-судинних захворювань серед мешканців Києва. Для цього дівчина розробила спеціальну програму — тест із 11 запитань, який визначає рівень ризику в опитуваних. З цим проєктом Анастасія представляла Україну на Міжнародному фестивалі «I-FEST» у Тунісі та отримала бронзову медаль.
Продовжимо говорити про українські дослідження в медицині. Подружжя Олени й Олега Таратулів очолює групу науковців, які винайшли новітній метод лікування. У чому його суть, як думаєш?
Олена й Олег Таратули разом зі своєю командою в лабораторії у США розробили нанотехнологію, що допомагає виявляти й видаляти ракові клітини. Усе завдяки речовині, яку подружжю вдалося синтезувати і яка позначає всі ракові клітини барвником.
Ще один медичний прорив від українців — винахід Ростислава Білого, який допомагає нашим воїнам ЗСУ. Здогадуєшся, про яку розробку йдеться?
Ростислав Білий розробив кровоспинний засіб — активатор згортання крові. Зараз продукт виробляють для благодійних постачань на фронт, і він рятує наших захисників і захисниць у разі поранень. Ініціативу підтримав американський медичний центр «Cedars-Sinai» разом зі своєю Асоціацією з регіональної співпраці щодо здоров’я, науки й технологій (RECOOP HST Association).
Тим часом на фронті допомагає розробка харківського інженера Євгена Рвачова та компанії «SkyLab» — робот «Sirko-S». Вгадаєш, що він уміє?
Наземний робот-помічник «Sirko-S» може забезпечувати безперебійний зв’язок між підрозділами, а ще — транспортувати вантажі та виконувати розвідкові завдання. А його основне завдання — евакуація поранених. Він здатен перевозити вантаж до 150 кілограмів і розвивати швидкість до 12 кілометрів на годину. Розробила робота команда «SkyLab» на чолі з інженером Євгеном Рвачовим.
Українці часто працюють у колабораціях з іноземними науковцями. Так, біологиня Юлія Красиленко та чеський конструктор Карол Ридло 2021 року запатентували Druid Drone. Вгадаєш, для чого потрібен цей гаджет?
Druid Drone — гаджет, що допомагає досліджувати та лікувати дерева дистанційно. Зокрема, він дає змогу тримати під контролем поширення омели — рослинного паразита. Авторка та кураторка проєкту — Юлія Красиленко, українська клітинна біологиня, а розробив гаджет і вдосконалює його моделі Карол Ридло — чеський інженер-конструктор, дизайнер і програміст.
Інший приклад міжнародної наукової колаборації — відкриття українця Дмитра Сірохи та його колег з Іспанії та Швейцарії. Разом їм вдалося відкрити новий ген. За що ж він відповідає?
Новий ген DCL3 (STARD8), який виявив Дмитро Сіроха, відповідає за безпліддя. Напрацювання науковця допомагають розробляти ефективне лікування для пацієнтів з розладами статевого розвитку. Працюють над цим проєктом учені з Інституту молекулярної біології і генетики та їхні швейцарські й іспанські колеги.
Відкриття Ольги Захожай — також заслуга цілої міжнародної команди науковців. Українська вчена керувала групою космодослідників, зокрема з Німеччини та Швейцарії. Знаєш, яке нове небесне тіло їм вдалося відкрити?
Ольга Захожай разом із міжнародною командою астрономів відкрила нову екзопланету — HD 114082 b, що обертається навколо сонцеподібної зорі. Параметри цього небесного тіла не вписуються у модель формування планет, якою науковці всього світу послуговуються зараз. Тож відкриття допоможе скорегувати уявлення людства про планетотворення.
І насамкінець — про відкриття наших дослідників на антарктичній станції «Академік Вернадський». Який новий вид живих організмів описали Андрій і Сергій Утєвські та Роман Солод?
Українські дослідники відкрили й описали новий вид глибоководних п’явок — Pterobdellina vernadskyi. Ці антарктичні п’явки генетично подібні до арктичних Pterobdellina jenseni — такі групи живих організмів називають біполярними. А дослідження біполярних видів допомагають більше дізнаватися про історію світового океану та еволюцію життя на планеті.
Гарна робота!
Ти непогано тямиш у найгучніших відкриттях українських учених. Якщо хочеш дізнатися про них більше, а ще — стартувати наукову кар’єру, читай інші наші матеріали в межах кампанії «#CVIDOMI: відбудовувати країну»:
«Як я поборола гендерні стереотипи: історії українських науковиць-інфлюенсерок»;
«“Математикою на життя не заробиш!”: 5 стереотипів про кар’єру в науці».
Чудовий результат!
Ти добре знаєш, що і як винаходять українські вчені та чому це важливо. Якщо хочеш дізнатися про них більше, а ще — стартувати наукову кар’єру, читай інші наші матеріали в межах кампанії «#CVIDOMI: відбудовувати країну»:
«Як я поборола гендерні стереотипи: історії українських науковиць-інфлюенсерок»;
«“Математикою на життя не заробиш!”: 5 стереотипів про кар’єру в науці».
Овва, оце так результат!
Певно, ти дуже пильно стежиш за здобутками українських учених. Якщо хочеш дізнатися про них більше, а ще — стартувати наукову кар’єру, читай інші наші матеріали в межах кампанії «#CVIDOMI: відбудовувати країну»:
«Як я поборола гендерні стереотипи: історії українських науковиць-інфлюенсерок»;
«“Математикою на життя не заробиш!”: 5 стереотипів про кар’єру в науці».