Це частина вірша «Ви знаєте, як липа шелестить», який написав Павло Тичина. Цю поезію відносять до ранньої творчості письменника, у якій, за висновками дослідника Володимира Моренця, Павло Тичина використовував прийоми імпресіонізму, символізму та постімпресіонізму. Читай вірш повністю за посиланням.

Ці рядки — з вірша «Так ніхто не кохав» Володимира Сосюри. У цій поезії 1922 року письменник поєднав почуття закоханості й образи розквіту природи навесні. Читай вірш повністю за посиланням.

Це вірш «Літо», який написала Олена Теліга, поєднавши літні мотиви й емоції від закоханості. Читай поезію повністю за посиланням.

Цей фрагмент — із поезії «Барвінкова щирість», яку написав Богдан-Ігор Антонич. Вірш увійшов до циклу «Перше ліричне інтермеццо» з поетичної збірки «Зелена Євангелія». Читай твір повністю за посиланням.

А це вірш «Вона» Михайля Семенка — українського основоположника й теоретика панфутуризму. У цьому вірші поет зробив деякі відсилки на інших митців, зокрема слово «оболесила» натякає на творчість Олександра Олеся. Читай вірш за посиланням.

Це фрагмент вірша «І жінка з чорним, як земля, волоссям» зі збірки «Вогнепальні й ножові» Сергія Жадана. Повний текст читай за посиланням.

Це рядки з вірша «Як же спрагло ми будем кохатись», який Павло Вишебаба написав у квітні 2022-го. Читай повний текст вірша за посиланням і стеж за новими поезіями Павла в його тіктоці.

Ці рядки — з вірша, що є частиною поетичної збірки «Троянда» Мирослава Лаюка. Прочитати твір повністю можна за посиланням.

Ці рядки — з вірша «Усміхнися — нас знимкує далека літня гроза» письменниці Галини Крук. Читай поезію повністю за посиланням.

Це вірш «.25 кадр.» поетки Ірини Цілик. Повний твір читай за посиланням.