Тюленятко, пінгвін чи поморник: яке твоє антарктичне альтер-его?
Олександр Яровий розповідає, що біля української станції «Академік Вернадський» в Антарктиді найбільш поширені три види тюленів: тюлень Ведделла, морський леопард і тюлень-крабоїд.
Особливість тюленів Ведделла — їхні надміцні зуби, схожі на сито. Коли в Антарктиді повністю замерзає море, ці тваринки тримаються разом і по черзі вигризають лунки. А ще вони дуже милі, бо мають мультяшні великі очі, потрібні їм для полювання.
Так-так, хоча ми й звикли уявляти тюленів повільними та неповороткими тваринками, що часто вилежуються на кризі та відпочивають, однак вони справжні майстри в полюванні! Є свідчення, що деякі тюлені дуже спритні та можуть пірнати на відстань понад 1 км і залишатися під водою понад 52 хвилини.
А після важких пошуків здобичі вони можуть дозволити собі полежати на плавучих крижинах — усвідомлено та медитативно.Олександр Яровий розповідає, що в районі станції «Академік Вернадський» найчастіше зустрічають 2 види пінгвінів: віслюкових і пінгвінів Аделі.
Особливістю усіх пінгвінів, незалежно від виду, є їхня товариськість і соціальність. Ці тваринки здебільшого живуть густими колоніями та комунікують одна з одною чудернацькими звуками.
Наприклад, віслюковий пінгвін (його ще називають дженту) спілкується за допомогою характерних звуків — особливих сигналів, які допомагають формувати стійкий зв’язок з іншими особинами.
Також цей пінгвін має хист до облаштування простору та майстерно створює свої гнізда навіть зі звичайних каменів. Навички каменедобування малі пінгвінята найчастіше отримують від батьків ще у дитинстві. Так само старші прищеплюють і звичку до активного способу життя — мами й тати навмисне втікають від дітей, аби ті, зголоднівши, наздоганяли дорослих і не заростали жировим покровом!Великий і темний птах із масивним потужним дзьобом, один із найнебезпечніших антарктичних мешканців… Поморник — це справжній хижак, що завжди напоготові обороняти свою територію.
Олександр Яровий розповідає, що поморник — вольовий і сміливий птах. Він не боїться стикатися з іншими пернатими, активно конфліктує, навіть коли не має достатньо сил, аби подолати суперника.
Ці риси допомагають тваринкам не лише захищати себе, а ще й бути гарними батьками — інколи навіть не своїх дітей. Дослідження, надруковане у «Journal of Heredity», свідчить, що для поморників є характерним усиновлення, тобто вони можуть доглядати за пташенятами, що втратили власних батьків.
А ще поморники полюбляють мандри! Наш експерт розповідає, що один із видів цього птаха люди помічали навіть біля Південного полюсу.